.jpg)
Адаптація дитини до дитячого садка
Адаптація – пристосування організму до нових умов життя. Труднощі, яких зазнають діти в період адаптації до дитячого закладу, викликають цілу низку негативних змін у їхньому емоційному стані, поведінці, стані здоров'я. визначаються порушення емоційного стану (переважають сум, туга, страх, збентеженість або загальмованість, тривожність), спостерігаються зниження мовної та ігрової активності дітей, порушення сну, зниження апетиту.
Дитина росте і не перестає радувати і розчулювати батьків: упізнає, усміхається, лепече, сидить, бере іграшки, ходить, починає говорити, міркувати, спілкуватися. Яке щастя: сама починає їсти , натяга панчохи, усміхається, ось і навчилася користуватися носовою хусткою. Здорово! Усе – пора в люди, до садка. Дитина повинна знати, що на світі є ще й інші діти та їхні інтереси.
Картина адаптації вашої дитини до дитячого садочка діагностична в плані появи невротичності у дітей. Відокремлення від близьких і рідних, зустріч з новими дорослими, незнайомими собі подібними дітьми може стати для дитини серйозним психогенним чинником і сприйматися малюком як відчуження, позбавлення батьківської любові, уваги і захисту. Дуже важливо. Щоб цей перехід, нова спроба «розриву пуповини», були плавними, м'якими, нетравматичними.
Розглянемо кілька ситуацій-прикладів.
Маленького Дмитрика вперше привели до дитячого садочка, доброзичливо зустріли і пообіцяли: «Ти поспиш і мама за тобою прийде». Хлопчик якось зміг заснути (це порадувало педагога – дитині добре, він відпочиває), але маму зустрів з плачем, вночі прокидався, шукав її. На ранок покірно пішов до садка. Увійшовши до групи, підійшов до ліжечка, роздягнувся і ліг. І так лежав увесь день, намагаючись заснути і наблизити зустріч з мамою.
Як часто ми, дорослі не думаємо, що обіцяємо дітям! Зрозумійте, малюк ще не може аналізувати, передбачити майбутнє, він конкретно сприймає обіцянки і слова, і якщо мама залишила його, навіть пообіцявши скоро повернутися (ситуація – мама пішла до магазину, вийшла до сусідки тощо), це біда, горе, страх самотності і незахищеності.
Отже, щоб перехід до дитячого садка був безболісним, прислухайтеся до цих порад:
· Готуйте дитину до спілкування з іншими дітьми і з дорослими: відвідуйте з нею дитячі парки і майданчики, привчайте до гри в пісочницях, на гойдалках, на новорічних святах, ходіть на дні народження друзів, спостерігайте, як дитина поводиться: соромиться. Усамітнюється, конфліктує, б'ється або ж легко знаходить спільну мову, контактує з однолітками, прагне спілкування, поводиться розкуто.
· Познайомтеся з вихователями групи, наперед розкажіть про індивідуальні особливості вашої дитини, що їй подобається, що ні, якими володіє навичками, якої допомоги потребує. Визначте, які методи заохочення і покарання сприятливі для вашої дитини.
· У перші дні відвідуйте дитячий садочок разом з дитиною (побудьте з нею якийсь час – до обіду, до сну, під час сну). Не спізнюйтеся, хоча б у перші дні забирайте дитину вчасно.
· Будьте терплячими і люблячими.
· Дайте дитині в садок його улюблену іграшку, постарайтеся умовити залишити її переночувати в садку і на ранок знову з нею зустрітися. Якщо дитина на це не згодиться, хай іграшка ходить разом з нею щодня і знайомиться там з іншими, розпитуйте, що з іграшкою відбувалося в дитячому садку, хто з нею дружив, хто кривдив, чи не було з нею сумно. Таким чином ви дізнаєтеся багато що про те, як вашому малюкові вдається звикати до садка.
· Буває, що дитина не сприймає вихователя: «Я не піду до неї, вона кричить, зла» тощо. Якщо це повторюється щодня, то залишається тільки поспівчувати і спробувати перевести дитину до іншої групи. Не змушуйте її страждати та спілкуватися з неприємними людьми. «Друга мама» для вашої дитини повинна бути схожа на вас за своїми виховними методами, володіти здатністю враховувати і розуміти унікальність та індивідуальність кожної людини.
· Пограйте з дитиною домашніми іграшками в дитячий садок, де якась із них буде самою дитиною. Постежте, що робить ця іграшка, що говорить, допоможіть разом з дитиною знайти їй друзів і спробуйте вирішити проблеми вашої дитини через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.
· Коли дитина звикне до дитячого садка, не приймайте її сліз при розтаванні всерйоз – це може бути поганим настроєм.
